ОЛИВСЬКЕ НВО

Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Архів записів
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Сторінка вчителя

 

Захід підготували і провели вчителі початкових класів Л. І. Людвиченко, Е. А. Куксенок

УРОК МУЖНОСТІ

ТЕМА: Вклоняємось доземно всім ГЕРОЯМ…

МЕТА: виховувати в учнів любов до рідної землі; формувати патріотичні почуття гордості за мужність і героїзм українського народу, повагу до людей, які здобували незалежність нашої держави, які готові віддати життя за мир і спокій в Україні, сприяти пробудженню бажання вивчати історію своєї держави, берегти її традиції, вболівати за майбутнє країни. розвивати в учнів бажання брати посильну участь у розбудові та зміцненні єдності нашої держави; виховувати майбутнього захисника своєї Вітчизни та формувати в учнів активну громадянську позицію щодо єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів.

ОБЛАДНАННЯ: державні символи України, запис Гімну, ноутбук, презентації, відеоматеріали, аудіо запис пісень, вислови видатних людей, прислів’я про рідний край, повітряні кульки, паперові голуби, виставка дитячих малюнків «Ми проти війни».

 ТИП УРОКУ: усний журнал

     Вислови.

Всім серцем любіть Україну свою,

І вічні ми будемо з нею.

                                              (В. Сосюра)

Свою Україну любіть,

За неї Господа моліть !     

                                             ( Т. Шевченко)

Коли хоробрість веде, щастя її супроводжує.  

                                               (М. Цицерон)

 

Лиш боротись, значить жить.                 

                                                  (І. Франко)

Добро втратиш – не багато втратиш,

Честь втратиш -  багато втратиш,

Мужність втратиш – усе втратиш.

                                                   ( Й.  В. Гете)

ХІД УРОКУ

ОРГАНІАЦІЙНА ЧАСТИНА.

Слово вчителя

Україно! Ти – моя молитва,

 Ти моя розлука вікова.

Гримотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права.

Хай палають хмари бурякові,

Хай сичать образи – все одно.

Я проллюся крапелькою крові

На твоє священне знамено.

ВСТУПНА ЧАСТИНА

Бесіда

  • Сьогодні тихий, зимовий день? (Відповіді дітей)
  • Чи чути в нашому селі постріли? (Відповіді дітей)
  • Чи віриться вам, що на сході нашої України йдуть військові дії? (Відповіді дітей)
  • Що таке війна? (Відповіді дітей)
  • Ще рік тому на це запитання могли відповісти лише люди старшого  покоління. А нині навіть маленька дитина може розповісти про жахи війни.

Вчитель . Хто б міг подумати, що в    XXІ    столітті ми знову почуємо це жахливе слово «війна», яке торкнеться жахливим лезом нашої української землі.

Сьогодні у нас УРОК МУЖНОСТІ.

ОСНОВНА ЧАСПИНА

ВЕДУЧИЙ І. А як хочеться жити в мирі і злагоді. Бо це найбільше в світі щастя —  мир на землі, коли на ній розквітають чарівні квіти, а люди живуть спокійно, земля не здригається від страшних вибухів, а діти вчаться, здобувають знання, щоб зробити наш край ще прекраснішим. Мир на землі — це найбільше благо, бо є тато і мама, ніхто не гине у боях, і багато радості у світі.

Поетична хвилинка

Учні.

Мир на землі — це затишок і тиша,

Це сміх дитячий і душі політ!

Коли поет чарівні вірші пише

Про незвичайний, дивовижний світ.

Мир на землі — це росяні світанки,

Краса і творчість, пісня у гаях.

Мир на землі — це вечори і ранки

Із радістю і щастям у серцях.

 

Це дні роботи, сповнені натхнення,

Щасливі сім’ї, здійснення надій.

Й нас не лякають вибухи страшенні,

Й солдати не кидаються у бій.

 

Мир на землі — це дім і мама, й тато,

Й любові стільки — просто через край!

Це та земля, де щастя є багато

І в кожнім домі — хліба коровай!

 

Це та земля, де сміх і пісня лине,

А діти йдуть до школи знов і знов.

Й ніколи у боях ніхто не гине,

Бо там господар — щастя і любов

ПЕРША СТОРІНКА ЖУРНАЛУ

ВЕДУЧИЙ І. Про мир і злагоду в країні, в світі  мріють люди з давніх-давен, скільки існує людство. Бо ж лише коли мир є, то можуть здійснитись усі найзаповітніші прекрасні мрії людини, її надії і помисли, тоді кожен може реалізувати себе повністю, розкрити свої здібності і таланти. Аби не війни, що прогриміли над землею за всю історію, то людство вже давно могло жити так чудово, що ми й уявити не можемо. . Кожна війна забирає мільйони людей, а серед них і найталановитіших, які б змогли багато чого поліпшити на землі.

Ще болять рани в нашого народу від війни 1941-1945р.р.  Воїни-переможці проявили чудеса героїзму, стійкості, мужності, билися за кожний клаптик рідної землі, до останнього подиху, до останньої краплі крові, вистояли і перемогли. Для України ціна тієї перемоги жахлива — мільйони людських життів, зруйнована економіка. Кожен другий воїн поліг у боях, кожен другий з тих, хто залишився у живих, був поранений..І земля України, і люди стогнали під поганим чоботом фашистського звіра. Не можна забути ті жахи, що творили нелюди. Фашистські окупанти створили на території України понад 230 концтаборів і гетто. Сотні тисяч військовополонених жінок, дітей, старих, інвалідів стали в'язнями. За час окупації України гітлерівці знищили понад 5 млн чоловік, 2,4 млн вивезли на роботи до Німеччини. Не міг терпіти народ такої наруги. Страшним був гнів народу. І малих, і старих переповнювала ненависть до фашистів.

ВЕДУЧИЙ ІІ. Гітлерівська Німеччина і її керівництво наш народ недооцінили. Вистояти і перемогти в такій страшній війні могли  люди з міцною волею, з прагненням до незалежності, до миру не лише на своїй землі, а й усьому світі.
Ті ж глибинні витоки патріотизму, що й на фронті, народжували масовий трудовий героїзм людей, які працювали в тилу, забезпечували фронт усім необхідним для розгрому ворога.

У роки війни багато наших воїнів уславили свої імена  безсмертними подвигами.

За роки війни українські воїни одержали 2, 5 млн. орденів та медалей за хоробрість і відвагу, 2072 воїнам присвоєно звання Героя Радянського Союзу, 32 –двічі Героя Радянського Союзу.

Високу ціну заплатила Україна за Перемогу та визволення Європи від фашизму А ще слід додати мільйони інвалідів, вдів, сиріт, скалічені людські душі, зламані долі…

Дорогою ціною заплатила Україна за здобуту Перемогу.

В нашому селі з ветеранів проживає Даниленко Поліна Дорофіївна, з якою ми частенько зустрічаємось, щоб послухати живі спогади про ті жахливі події. Раніше вона приходила до школи, а зараз, за станом здоров’я, їй важко це робити, і наші волонтери ходять до неї. Вона із задоволенням спілкується з ними. Прослухайте її слова із запису диктофона.

(Звучить запис бесіди учнів – волонтерів з Поліною Дорофіївною).

Учень

Ми знову прийдемо до вічного вогню…

Із нами прийдуть і онуки й діти,

Щоб ветеранам до землі вклонитись,

Щоб вшанувати їхню сивину.

Слово вчителя. Право покласти квіти до Братської могили надається учням 6 класу Шок Катерині та Михайленко Артему.

 (Покладання квітів до Братської могили)

ДРУГА СТОРІНКА ЖУРНАЛУ

Ще глибокі рани в душах нашого народу залишила війна в Афганістані. Адже10 років наші молоді хлопці віддавали свій інтернаціональний обов’язок на цій території. Ми повинні розуміти трагізм участі в афганській війні тоді ще радянських людей, бо через Афганістан пройшло їх з України більше 160 тисяч.  27 грудня 1979 року були введені десантні частини в Баграм, Кабул та інші великі міста, а згодом вони втяглися у бойові дії по всій території. Присутність чужоземних військ викликали стихійний опір народу. Пік бойових дій припав на 1984 – 1985 роки. Для тисяч наших солдат, їхніх батьків та матерів, дружин, дітей розпочалася жорстока, кривава війна в Афганістані. Тривожні дні чекання, безсонні ночі та тривоги. Посивіли батьки. Тривожними були ці роки і для тих батьків, сини яких служили не в Афганістані, а на території колишнього Радянського Союзу. Де б не служив солдат, він у будь-який момент міг потрапити до Афганістану. Тому й не було спокою в Україні всі 10 років афганської війни, яка тривала вдвічі довше, ніж Друга світова війна.

ВЕДУЧИЙ  І.Скільки їх – юнаків – голубооких, русявих, чорнявих, одружених і тих, до яких не прийшло ще кохання, загинуло на тій землі. За довгих 10 років цієї війни на цвинтарях з’явилося багато свіжих могил з фотографіями юних облич. Останки загиблих воїнів привозили в оцинкованих гробах. І не було у батьків упевненості в тому, ховають вони свого сина чи когось іншого… І ще довго ятритимуть душу запитання без відповіді. Навіть на могильних плитах довго забороняли писати справжню причину загибелі. Не забудеться це горе, не відболить іще кілька поколінь.

Поетична хвилина

 …Уже струмки течуть,

Уже весна така глибока, рання.

Учора вже летіли журавлі.

Таке врочисте вийшло поховання:

Школярики стоять, учителі

А голосок дівочий квилить, квилить,

Соромиться кричати на весь світ..

Кого клясти, кого назвати винним?

І що той світ? Хіба він дасть одвіт?

На хрест сусідній похилився тато,

Похнюпились братики малі –

В селі ховали воїна – солдата

У мирному  вкраїнському селі.

ВЕДУЧИЙ ІІ. За кожним воїном-афганцем – свій життєвий подвиг, своя доля. Хтось повернувся цілий і неушкоджений, а хтось – скалічений.

Афганістан… Він став синонімом людського лиха, справжнього пекла: палюче сонце зранку, спекотний вітер – афганець, пісок, що не дає дихати, і … завжди хочеться пити… 

ВЕДУЧИЙ І. Виконував свій інтернаціональний обов’ язок і наш  земляк

Ігнатчук Сергій Дмитрович. Надаємо йому слово.

(Виступ воїна – інтернаціоналіста) 

ТРЕТЯ СТОРІНКА ЖУРНАЛУ

  Українці мають усі підстави пишатись, що їхня Батьківщина не раз переживала  дні слави, мужньо переносила найважчі випробування. Не одне покоління кращих синів та дочок беззавітно клали своє життя до ніг рідної неньки – України.

  Нам є з кого брати приклад і в наш час – це герої «Небесної сотні», яких значно більше полягло під час акції протесту на Євромайдані у грудні 2013 та лютому 2014 роках. Саме ці герої допомогли повалити корумпований уряд, а ті, хто залишився живим, зараз в складі Національної гвардії та українського війська безстрашно воюють за цілісність кордонів нашої держави.

Поетична хвилина

Учень:      А сотню вже зустріли небеса..

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров´ю перемішана сльоза….

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог, побачивши загін:

Спереду – сотник, молодий, вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній сивий-сивий…

І рани їхні вже не їм болять…

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

ВЕЛУЧИЙ ІІ: Сьогодні ми в скорботі й з великою вдячністю згадуємо Героїв Небесної сотні, котрі відтепер постійно споглядатимуть за нами та нашими вчинками. Майдан став символом боротьби, символом утвердження  прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі.  І за цю боротьбу,  за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі.  І більшість  з них – молоді, сильні. Ті, хто лише починав жити….

ВЕДУЧИЙ І: Убиті в столиці герої мають стати прикладом для кожного свідомого українця, що маємо робити все від нас залежне, щоби ті смерті не були марними.  Країна після трагедії стала іншою і потребує реальних змін в усіх сферах життя. Небесна сотня – новітні герої України. Вони полягли за нас із вами, юні, чорноброві хлоп’ята, яким судилося вже стати чорнобривцями, як сказав поет. Їхній приклад має зупинити й тих, хто нині розпалює вже нове, інше протистояння.

ВЕДУЧИЙ І:  Наша держава горда від того, що зуміла виховати людей, здатних об’єднатися на Майдані, здобути волю, вибороти справедливість. Ми заявили про себе, як про велику націю, гідну зайняти достойне місце у світовій спільноті.
Трагічні події в Україні, починаючи з листопада минулого року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня».

(Демонстрація відеофрагменту «Небесна сотня»).
Поетична хвилина

Учень: Народе мій, пишаюся тобою:
Моя душа - частинка твого «Я».
Красою правди у святім двобою 
Понад Майданом сонця лик сія...
Є нація! Хай знають всі у світі:
Ми є! Народ піднявся із колін!
І переможно сонце правди світить,
Співає гордо наш Державний Гімн.

(Учні виконують Державний Гімн України).

ЧЕТВЕРТА СТОРІНКА ЖУРНАЛУ

ВЕДУЧИЙ ІІ,  Після ганебної втечі Януковича Парламент відправив його у відставку і призначив на 25 травня дострокові вибори Президента. Здавалося б народ переміг, але починаючи з березня 2014р., за підтримки Росії , на Донбасі почалася справжня війна. Терористи захопили багато міст і сіл Донеччини і Луганщини, а Росія, спираючись на псевдо референдум,  анексувала (тобто приєднала) до себе Крим.

ВЕДУЧИЙ І. Споконвічна боротьба за волю України не могла не дати паростки волі, паростки свободи. Україна здобула самостійність і позбулася протекторату ненажерливих сусідів. Росія споконвіку була «старшим братом»  щодо України.  І хоче, щоб під його «чоботом» ми були завжди. Тому й розпалює національну ворожнечу, щоб зробити нашу державу розрізненою та беззахисною.

  ВЕДУЧИЙ ІІ.  З березня 2014 р. і по цей день тисячі наших солдатів захищають рідну землю від загарбника, який одержимий ідеєю створити нову імперію. Але історія свідчить, що рано чи пізно всі імперії руйнуються, а всі диктатори гинуть. Але шлях до перемоги досить довгий і кривавий, бо це – війна,  яка приносить загибель тисячам людей, потворить мільйони душ та закарбовується у пам’яті багатьох поколінь.

Поетична хвилина

 Учень 1:    

  Міста і села наші в різноквітті

Накрила димом пелена

І небо падало над світом

До матерів припали діти

І тиша крикнула: "Війна!"

Учень 2:     

 Роки над нами пропливали

І час випробувань прийшов:

Жінки солдатів проводжають

Сльозою в погляді дрижить  Надія, віра і любов.

   ВЕДУЧИЙ І.  Жорстокості окупантів немає меж.  Міста зруйновано, люди змушені покидати рідні домівки. Гинуть мирні жителі. Вороги бездушно розстріляли мирних жителів у пасажирському транспорті під Волновахою та в Донецьку,  Розстрілюють жителів сіл, міст. Масово гинуть люди. Згадайте події в Маріуполі. Ллється кров ні в чому не винних людей.

ВЕДУЧИЙ ІІ  Жорстокості ворогів протистоїть мужність і героїзм наших українських воїнів.

Про це свідчать події на східному фронті. Згадаймо як мужньо, 242 дні воїни захищали Донецький аеропорт, навіть потрапивши в пастку, так званий Іловайський котел, вони не падали духом, тримались, як справжні герої.

ВЕДУЧИЙ І.  Всі українці допомагають воїнам АТО. Це і грошова допомога, допомога продуктами, теплими речами, навіть теплим словом – все це підтримує наших воїнів там на передовій.

Жителі нашого села неодноразово надавали допомогу воїнам АТО.

Ви ж самі писали воїнам листи, малювали малюнки, перераховували гроші.

А ви знаєте, що дитячі листи та малюнки воїни носять з собою як обереги від ворожих куль.

ВЕДУЧИЙ ІІ. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

      Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню - частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті
(Під пісню «Мамо, не плач…» ведучий запалює свічку 
і передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки )


П’ЯТА СТОРІНКА ЖУРНАЛУ
ВЕДУЧИЙ І.

- У прислів’ях, приказках, крилатих виразах втілені моральні цінності українського народу, які живуть сотні років та висвітлюють найвищу мудрість - як бути Людиною.

Робота в парах

(Учням пропонуємо закінчити прислів’я)
- «Без верби і калини…» (немає України).
- «Людина без рідної землі…» (як соловей без гнізда).
- «За рідний край…» (життя віддай).
- «Та земля мила…» (де мати народила).
- «За народ і волю…» (віддамо життя і долю).
- «Жити - …» (Вітчизні служити).
- «Нема на світі другої України…» (немає другого Дніпра).

ВЕДУЧИЙ ІІ.

Україна… Її майбутнє в руках молоді. Від вас залежить, якою буде наша держава! А держава, як родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою.

  • Послухайте притчу …

    В одній сім’ї батько перед смертю покликав до себе синів, дав кожному з них у руки по гілочці і сказав:

 - Спробуйте переломити їх.

    Сини виконали батьківську волю й переламали ці гілочки. Тоді батько зібрав ці гілочки разом в пучок і знову попросив переламати гілочки, тільки тепер усі одразу.

    Спочатку старший син спробував переламати пучок, але не зміг цього зробити. Потім середній і молодший сини намагалися зробити те ж саме, але в них нічого не вийшло.  

 І тоді батько сказав їм:

 - Ось так і в житті: кожного з вас поодинці можна образити, зламати, але якщо ви будете разом, то ніякі вороги вас не зламають, і всі негаразди ви легко подолаєте.

ВЕДУЧИЙ ІІ.

        Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. На цілісність нашої держави посягнули вороги і багато наших земляків на сьогодні мобілізовано до лав українського війська. Вони з честю воюють на сході з терористами, російськими окупантами. відвойовують та захищають кордони нашої держави. Українська земля пройшла війни та мир, поразки та перемоги, пишалася вірними синами та доньками, чарувала світ своїми запашними паляницями та мелодійними піснями. Вона була і залишається вірною матір'ю українців, які свято шанують і люблять її. Хай Бог допомагає нам творити своє майбутнє своїм розумом, своїми руками і серцями.

         Помолімося ж усі разом за нашу неньку Україну!   

Моя молитва нехай лине

неначе справжній філіам.

і пісня лине безупинно

в чудовий Твій небесний храм.

Боже, я молюсь за Україну,                   

Боже, молю Тебе за людей,                     

Ти їм прости, Ти їх спаси            

І милiсть Свою нам яви

ШОСТА СТОРІНКА ЖУРНАЛУ

ПІДСУМОК УРОКУ,

Робота в групах

Ґронування

(Підібрати слова, які б могли охарактеризувати поняття МИР, ВІЙНА)

Технологія «Сенкан»

(Скласти сенкан зі словами МИР, ВІЙНА).

Мир.

Прекрасний, щасливий.

Процвітає, творить, примножує.

Люди прагнуть миру.

Життя.

Війна.

Жорстока, жахлива.

Знищує, руйнує, вбиває.

Війна приносить людям горе.

Смерть.

Поетична хвилинка.

   Всі ми з вами сумуємо, з болем в серці відгукуємося на події сьогодення. Серед наших учнів є такі, котрі  про це страшне горе говорять за допомогою поезії.

 

І знову ллються, знову ллються сльози,

В дружин, діток і матерів,

Бо втратили вони на полі бою,

Батьків. Чоловіків та синів.         (Шок Катерина)

 

Повертайтесь додому солдати,

Повертайтесь до рідної хати.

З перемогою ви повертайтесь,

Тут чекає вас батько і мати.        (Михайленко Діана)

 

Проженімо ворогів проклятих,

Що повзуть до нашої хати.

Проженімо їх з рідної землі,

Ми не хочемо сліз і війни.          (Погосян Лука)

   Україна потребує нашої виваженості, єдності, мудрості. Ми пишаємося нашою молоддю. Вона активна, здатна відстоювати своє майбутнє. Ми повинні поважати себе, свою державу, тоді інші країни поважатимуть нас.

Ми повинні пам’ятати всіх Героїв, їх подвиг.

Слава Україні ! Слава Героям!

 

До тебе, людино, звертаюсь:

Залиш на хвилинку щоденні турботи.

З собою побудь у глибокій скорботі,

Згадай чоловіка, товариша, брата,

Дружину, сестру чи посивілу матір.

Перед трагічною хвилиною мовчання

словами говорити неможливо.

Оця хвилина більше нам розкаже,

Ніж тисячі, а чи мільйони слів.

Солдатів подвиг, про який сьогодні

Дізнались ми, не вимовить словами,

А тільки серцем можна це сказати,

Але воно, на жаль, не має мови,

Лиш має біль. І тому я прошу

Героїв  пам'ять вшанувать мовчанням.

(Хвилина мовчання)

ВЕДУЧИЙ І

Перед вами лежать вирізані з паперу голуби та повітряні кульки. Пропоную вам написати слова підтримки вашим одноліткам, сім’ї яких змушені були покинути свої домівки у пошуках безпеки, воїнам, які тримають оборону на сході.

(Учні записують свої побажання, слова підтримки на голубах з паперу та прикріплюють їх до повітряних кульок. Всі присутні виходять на вулицю і випускають повітряні кульки з побажаннями в повітря).

 

Використані джерела

  1. Андреєва В. М. Години спілкування. – Харків: Вид. група «Основа», 2013.
  2. Бондарчук Г.М, Тимочків М.М Виховні години 8 клас : на допомогу класному керівнику. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2007. – С. 12.
  3. Ми віримо в майбутнє твоє, Україно! Сценарії виховних заходів національного спрямування. – Харків: Вид. група «Основа», 2014.
  4. Ткачов С. В. Під прапором рідним вставай, Україно! : Сценарії шкільних заходів про українську національну символіку. – Харків – Тернопіль : Видавництво «Ранок», 2009. – С. 16, 29, 32, 106, 160.
  5. Ресурси Інтернет.